Академічна доброчесність ґрунтується на морально-етичних принципах та узаконених правилах, якими повинні користуватися діячі освітнього процесу під час навчання,а також впровадженні результатів чи досягнень своєї пошукової й експериментальної, творчої й новаторської роботи з метою забезпечення достовірності отриманих результатів, довіри до оприлюднених даних.

Часто суб’єкти освітнього процесу забувають про відповідальність під час викладу інформації, підготовки публікацій чи усних доповідей. Адже академічна доброчесність базується на таких, доволі простих положеннях про культуру цитування (посилання на джерела, звідки узяті певні ідеї, концепції, судження), дотримання норм авторського права, чітке розуміння власного внеску дослідника у вивчення тієї чи іншої проблеми, контроль за виконанням постулатів академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримуватися правил академічної доброчесності треба, оскільки будь-який суб’єкт освітнього процесу має розуміти, що важливо не лише самостійно виконувати поставлені завдання у доборі й опрацюванні певної інформації, а й самостійно здійснювати аналіз інформаційних ресурсів, послідовно й аргументовано відстоюючи власну позицію дослідника. Нині, коли інформація бурхливими потоками заповнює всі резервуари нашої свідомості, необхідно здійснювати жорсткий контроль за її справжністю, зокрема в медіа-полі, володіти елементарними знаннями з медіаграмотності та інструментами фактчекінгу. Також точні посилання на джерела отриманої інформації (книги, періодику, інтернет-ресурси) можуть стати запорукою додержування правил академічної доброчесності. До порушень академічної доброчесності відносять:

- академічний плагіат,

-фабрикацію,

-обман,

-списування,

-хабарництво,

- зловживання службовим/ становищем тощо.

В цьому і полягає академічна відповідальність – здатність бути свідомим своїх академічних дій чи бездіяльності, а також у разі недотримання принципів академічної доброчесності бути притягнутим до низки запобіжних чи карних санкцій.

Академічна доброчесність включає шість фундаментальних цінностей, якими повинні володіти діячі освітнього процесу:

· Чесність – пошук істини й знання через інтелектуальну та особисту чесність у процесі навчання, викладання, наукових досліджень і надання сервісів по дорученню адміністрації;

· Довіра – покладання на клімат взаємної довіри. Клімат довіри заохочує і підтримує вільний обмін ідеями, який у свою чергу дає можливість науковим пошукам реалізуватися найповнішою мірою;

· Справедливість – спільноти доброчесності встановлюють чіткі й прозорі очікування, стандарти для підтримання справедливості у стосунках між здобувачами освіти, викладачами та адміністративним персоналом;

· Повага – академічні спільноти доброчесності цінують інтерактивну, кооперативну та партисипативну природу навчання і пізнання. Вони поважають та вважають за належне розмаїття думок та ідей;

· Відповідальність – покладаються на принципи особистої відповідальності, що підсилюється готовністю окремих осіб і груп подавати приклад відповідальної поведінки. Підтримують взаємно узгоджені стандарти, а також вживають належних заходів у випадку їхнього недотримання.;

· Мужність – для розбудови і підтримання академічних спільнот доброчесності потрібно більше, ніж просто вірити у фундаментальні цінності. Трансформація цінностей від розмов про них до відповідних дій, їхнє відстоювання в умовах тиску і труднощів потребує рішучості, цілеспрямованості і мужності.

​